Анатомія інформаційної окупації: Севастополь без незалежних медіа
Опубліковано: 2026-07-21
Анатомія інформаційної окупації: Севастополь без незалежних медіа¶
Інформаційне поле тимчасово окупованого Севастополя в цілому вкладається в декілька тез: думки замість фактів, напівправдиві новини, проблеми без пояснення причин і нескінченні маніпуляції.
Коли Україна деокупуватиме територію Севастополя, постане одне неочевидне завдання – деокупація мізків його жителів. Після окупації міста в 2014 році з інформаційної мапи Севастополя зникли незалежні ЗМІ. Безліч інтернет-ресурсів, які критикували владу і надавали трибуну незалежним експертам, просто перестали виходити. Ось трійка найпопулярніших медіа: «Новий Севастополь», «Sevas» і «911sevastopol.org» – єдиний проект журналістських розслідувань.
Перестав працювати і єдиний в місті незалежний медіацентр – «IPC Севастополь», де громадські організації могли безкоштовно проводити прес-конференції для місцевих ЗМІ.
У «РИА Новости» була спроба створити прес-центр, але вже за рік він теж закрився. По-перше, все за гроші, а по-друге, думка громадськості перестала мати значення. Тепер всі співають в унісон з «владою» і засмічують мізки севастопольців пропагандою.
Інформаційна філія окупаційного уряду Севастополя
Попереду, як завжди, йде телебачення. Звернемо увагу на два телевізійні канали. Спочатку, про Севастопольську телерадіокомпанію – це колишня філія державного телебачення України. Тобто майно, вкрадене окупантами після окупаії Криму. Засновником російської Севастопольської телерадіокомпанії у 2015 році став «уряд» окупованого Севастополя. Вони навіть логотип не змінили! А от риторику дуже змінили.
Скриншот з сайту Севастопольської телерадіокомпанії
На сайті бачимо дев’ять програм, які регулярно виходять в ефір. Відкидаємо спорт і новини -- про них згодом. І що ми бачимо -- половина програм про війну. Це пропагандистський погляд на агресію Росії проти України, побудований згідно з основним принципом пропаганди: чим простіше, тим впливовіше. Можна сказати: одна програма – один меседж. Наприклад, телепрограма «Защитим Севастополь вместе», де основною думкою є те, що Росія живе в колі ворогів, всі мріють завоювати Росію і вже давно плекають агресивні плани. Як це стосується Севастополя, який тричі оборонявся і кожен раз все закінчувалось поразкою? Не знаю, боюсь, що і юна ведуча програми не знає.
У програмі від 17 березня 2026 року мова йде про механізми зміни суспільних установок. Розповідає про це севастопольцям кримський «політолог» Сєргєй Вєсєловскій, описуючи, як український націоналізм з кінця 80-років минулого століття загрожував Росії, як українці розвалили СРСР і як західна Україна знищила російську ідентичність Києва.
А ось програма «Тайная война за Крым и Севастополь».
Скриншот з сайту Севастопольської телерадіокомпанії.
Яким же є зміст цих програм. Візьмемо за приклад програму від 25 серпня 2025 року. По версії ведучого Міхаїла Паутова, нарешті севастопольцям стане відома спражня історія міста і роль спецслужб в його звільненні. Тобто це не 4-й Український фронт звільняв Крим і Севастополь від німецької окупації під час Другої світової війни, а співробітники НКВД. Вони не репресіями займались, не депортаціями, а виявляється вони звільняли місто від ворогів!!! Ви про це не знали? От вам тепер відкривають велику таємницю, що спецслужби - це ваша опора і надія в житті. І хто ж про це розповідає? Звичайно, ветеран спецслужб капітан першого рангу Владімір Лис. І так десять програм підряд про НКВД і СМЕРШ.
На програмах «Защитники Отечества» і «Слово героям» можна не зупинятись, бо тут все просто: вбивць і окупантів видають за героїв, а українських захисників за «фашистів».
Сама «державна телерадіокомпанія» теж нагадує таємничу організацію. За даними інформаційного ресурсу Rusprofile, відомостей про чисельність працівників у відкритому доступі немає. Фінансові показники компанії за останні три роки теж відсутні, що не дозволяє оцінити динаміку рентабельності. Керує цим пропагандистським ресурсом Анна Іванова, уродженка Алтайського краю, яка до 2021 року працювала в департаменті інформаційної політики Белгородської області.
Коли дивишся новини на СТВ, то враження, що повернувся в минуле. Головні дійові особи це «губернатор» окупованого Севастополя Міхаїл Развожаєв і його підлеглі.
Ось випуск новин від 22 червня 2026 року. За словами російського чиновника, Севастополь переживає непрості часи. І дійсно так, за його наказом в місті обмежили роботу транспорту, закладів харчування і навіть вимкнули освітлення вулиць. Але ні чиновник, ні ведучий новин з українським прізвищем Дудка ні словом не обмовились про причини таких обмежень. Не те що війна, навіть СВО в ефірі не звучить. Також маємо коротке опитування, де севастопольці, в основному похилого віку, як один повторюють: «сплотімся, вистоїм». Хочеться нагадати севастопольцям, що вони ні разу не вистояли. Адже всі три оборони міста закінчувались його окупацією, але це вже інша тема. Повернемось до телебачення Севастополя.
Українські зрадники–експерти на пропагандистському каналі
Знайомтесь: Перший Севастопольський - приватний телеканал було засновано у 2009 році. Власниками медіа були депутати Севастопольської міськради Дмітрій Бєлік і Юрій Чєрніков. Канал існував за рахунок їх бізнесів і активно працював на їх же піар. Але оскільки обоє були членами опозиційної партії «Рускій блок», то критикувати владу і висвітлювати негаразди в її політиці було звичайною справою. Севастопольці в принципі виграли з появою цього каналу, бо вони отримали альтернативну від державного телебачення точку зору, але так було недовго. Канал активно підтримував окупацію Севастополя. Пам’ятаю, як мені дзвонила директор Першого Севастопольського Єлєна Маркіна з питанням: ти підпишеш звернення до Владіміра Путіна ввести війська в Севастополь? Моя відповідь про те, що Севастополю не потрібен ні Путін, ні його війська, її дуже здивувала і навіть обурила.
У тому ж році телеканал отримав від Роскомнагляду ліцензію на мовлення. Через два роки депутат-зрадник Белік став депутатом Госдуми росії, переїхав до Москви і втратив інтерес до телеканалу.
Власник телеканалу «Перший Севастопольський» Константін Риков
Новим власником телеканалу у 2019 році став Костантін Риков - це досить відомий на Росії медійник і політтехнолог. З 2002 до 2004 рік, він керував інтернет-департаментом «Першого каналу», працював генпродюсером мережевого видання «Взгляд.ру». У 2007 році розпочав політичну кар'єру як депутат Держдуми від партії «Єдиная Росія». Він же був засновником кампанії «За Путіна», власником сайту передвиборчої кампанії В. Путіна Putin2018.ru.
З такого послужного списку зрозуміло, що в Севастополь він прийшов ідеологічно заряджений і це змінило інформаційну повістку каналу. Ведучий багатьох програм на телеканалі Антон Пархоменко став «депутатом Законодательного Собранія Севастополя» (аналог Севастопольської міської ради - прим.ред). А ведучим авторської аналітичної програми «Итоги» став народний депутат України від «Партії регіонів» (IV–VII скликань) Вадим Колесніченко. Шоу виходить по суботах і в ньому Колесніченко в саркастичному стилі «аналізує» світові події і розповідає про велич Росії.
Народний депутат-зрадник Вадим Колесніченко ведучий пропагандистської програми на Першому Севастопольському. Скриншот
Ба більше, Вадим Колесніченко приходить в ефір інших програм телеканалу як експерт. Там його представляють як г«олову Президії Міжнародної ради руських співвітчизників». У програмі «Велике питання», що вийшла в ефір 1 січня 2025 року, ведучий питає «експерта»: хто стояв за формуванням інформаційної політики в Україні?
І що ми чуємо у відповідь: процес ідеологічного розпаду в Україні почався в Радянському Союзі в кінці 80-х років… Ого, майже слово в слово. Десь я це вже чула… Так про це ж вже розповідав кримський «політолог» Вєсєловскій на СТВ. Звідки такий синхрон у поглядах? Видно користувались одними й тими ж методичками.
Ще один «народний депутат» України IV-VII скликання Олег Царьов теж є експертом «Першого Севастопольського». В Україні всі вже забули про такого політика, то ж нагадаю, це той, що в ефірі Громадського не зміг відповісти на питання: коли почалася Друга світова війна.
Після окупації Криму колаблорант переїхав на півострів, володіє декількома санаторіями в Ялті і розповідає в ефірах «жахи про Україну». Ось як Царьов прокоментував удар українських дронів по мосту на в’їзді до Криму 9 червня 2026 року:
«Зеленський вдарить не лише по пасажирських поїздах, а й по літаках, щоб люди відчули всю тяжкість війни. Мета глави київського режиму та західних кураторів - зламати росіян і спричинити політичну кризу. Оскільки у Києва достатньо коштів, а виробництво безпілотників у Європі вже налагоджено, кількість атак зростає щомісяця, а це означає, що російське керівництво має вжити рішучих заходів».
На жаль, він не один, хто працює в жанрі «пропагандистських жахів» на цьому каналі. Ось як повідомляли севастопольцям про влучання російської ракети в Успенський собор в Києво-Печерській Лаврі.
«Пожежа в Лаврі - це добре спланована та добре виконана акція для демонстрації на саміті G7 у Женеві, -- вважає керівник Балтійського відділу Інституту країн СНД Руслан Панкратов.
Тобто це українці собор знищили. Як тут не згадати гоголівське: унтер-офіцерша сама себе висікла!
«Якщо Німеччина не збере добровольців для війни з Росією, їх наберуть силою» -- розповідає в прямому ефірі «Першого Севастопольського» автор проєкту «Голос Німеччини» Сергій Фільберт.
Про що мова йде? Які добровольці для війни з Росією? Виявляється це в такій маніпулятивній формі “експерт” розповів про наказ стосовно передислокації німецьких військових в Литву на кордон з Білорусією в рамках Альянсу НАТО.
Ну і найбільшим яструбом на Першому Севастопольському є ще один наш з вами співвітчизник. Прем’єр-міністр України в 2010-2014 роках, який тепер перекваліфікувався в пропагандиста, Микола Азаров.
Ведучий програми «Велике питання» Антон Пархоменко і Микола Азаров
Ось як він коментував перемовини України і Росії в Туреччині в 2025 році в програмі «Велике питання»:
«Зеленський і його комарил’я, не можу назвати їх урядом, не хочуть миру. Їм абсолютно байдуже на життя українців і на економіку України».
На думку колишнього чиновника Україна перетворилася на концтабір, з якого нікуди не можна виїхати. І тут же йде ностальгічний спогад про світле минуле України, коли при владі були Азаров і Янукович.
Ну і куди ж без пропагандистських штампів: майбутнє України неможливе без Росії, Україна -- банкрот, і кордону між Україною і Росією юридично не існує, ми одна країна і так далі.
Заставка для коментаря Миколи Азарова на Першому Севастопольському
Коментуючи події в Старобельську він говорить про «Зеленського і його шайку, про терористичні дії і про те, що Росія зобов’язана реагувати «возмєздієм».
Так політики з минулого України впливають на майбутнє севастопольців. Не знаю, як Росія оцінить заслуги пропагандистів, а от Україна вже відзначила роботу Миколи Азарова на пропагандистському фронті. Колишній прем'єр-міністр України отримав 15 років позбавлення волі за державну зраду та виправдовування російської агресії. Такий вирок 3 грудня 2025 року йому заочно виніс Печерський районний суд Києва.
Хотілось би написати про друковані ЗМІ в Севастополі, але вони зникли в окупованому місті. Газета «Слава Севастополя» і «Севастопольська газета» декілька років тому прийняли рішення не виходити в друкованому варіанті з економічних міркувань, і тепер можна прочитати тільки архівні матеріали «Слави Севастополя», а «Севастопольска газета» існує як сайт міських новин. До речі єдиний, який ще зберіг поняття журналістські стандарти і неупереджене висвітлення новин.
Оплот пропагандистів і сепаратистів
Тепер перейдемо до інтернет-ресурсів. Оплот не тільки пропагандистів, а й сепаратистів - севастопольське інтернет-видання «ForPost». Відразу зі своєю появою в 2007 році воно будувалося не як інформаційний ресурс, а як спільнота, яка розділяє сепаратистські погляди власників ресурсу. В першу чергу, власника російського бізнесмена, в майбутньому так званого «народного мера» Севастополя Олексія Чалого. І головного редактора, колишнього українського міліціонера Сергія Кажанова. Ось що про себе пише сам Сергій Кажанов:
«Завдяки активності інтернет-спільноти міста у 2008 році вдалося швидко мобілізувати людей та не допустити встановлення української таблички на стіні Графської пристані».
Активісти партії «Рускій блок» зривають зі стіни на Графській пристані табличку, встановлену Військо-Морськими Силами на честь 90-річчя підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту. Фото ForPost.
Пізніше, у 2014 році портал новин «ForPost» відіграв ключову роль у подіях «руской вєсни». Редакція сайту була конспіративною квартирою для зборів активістів руху «Республіка», який О. Чалий створив у 2013 році. Сергій Кажанов є автором фільму «Руская вєсна в Сєвастополє. 2014. Как ето било» («Російська весна в Севастополі». 2014. Як це було») і співавтором книги «Чегевара прилітає вранці», де сепаратисти розповідають свою версію спецоперації ФСБ РФ по окупації Севастополя.
Зрозуміло, що з таким бекграундом і матеріали, які публікуються на «ForPost», відображають політику його власників і редакторів та не критикують владу як таку. Ось недавно Севастополь прогремів на весь світ з новиною про український безпілотник, який пошкодив будівлю Панорами на Історичному бульварі. Чи написав про це «ForPost»? Так, з усіма подробицями. Але чомусь в матеріалі не було ні слова про те, що московська фірма «Равелін» за п’ять років не спромоглася відремонтувати будівлю Панорами, не спромоглася встановити пожежну сигналізацію, і ніякого полотна Рубо в будівлі і близько не було.
Така ж ситуація і з реконструкцією Історичного бульвару, де знаходиться Панорама. Чи пише видання, що цей довгобуд не можуть закінчити вже десять років? Так. Але журналісти не задаються питанням, а чому близька до Володимира Мединського компанія «Меандр» з Петербурга без конкурсу отримала 300 мільйонів рублів і збанкрутувала.
Як бачимо журналісти в окупованому Севастополі не виконують основну свою функцію – не ставлять питання, не з’ясовують причини подій, про які пишуть, і новини перетворюються у твір на вільну тему. Особливо це відчувається в розділі «Міжнародні новини». Тут і пропаганда, і маніпуляції і відверті вигадки. Ось декілька заголовків з цього розділу:
«Мобілізація: страх і ненависть в Україні», «Українців заставлять щорічно готуватися до мобілізації», «Глава євродипломатії Кая Каллас обіцяла прочитати книгу та стати розумною», «Ми готові уже сьогодні вночі: в НАТО перестали соромитися».
До речі, останній заголовок до статті про те, що Європа просто мріє напасти на Росію і тільки чекає слушної нагоди. Ілюстрація улюбленого послулату російської пропаганди про те, що Росія ні на кого не нападала, це її змусили воювати.
Є в Севастополі два інтернет-ресурси «Інформер» і «Примечания», але вони набагато менш впливові ніж ForPost, а головне ми там бачимо ті ж прийоми пропаганди і ті ж маніпуляції з інформацією.
Тетяна РИХТУН